» » » Автохтонність України

Автохтонність України

Скільки в історії людства було могутніх держав та імперій, буття яких ми вивчаємо і тепер, а то і цитуємо їхніх мужів і філософів. Цікаво те, що ми знаємо майже по денно життя великих мислителів цих держав і імперій, знаємо, що вони говорили та писали, які думки їх окриляли, але в той же час ми не знаємо своєї рідної історії, історії українського народу. Ми можемо годинами говорити про римські легіони, славетних рицарів середньовіччя, японських самураїв, грецьких філософів і про багато іншого не українського, але коли заходить розмова про українську історію, історію наших предків, які жили мільйони років до нас, то ми можемо сказати, що українська історія славиться лише Київською Руссю та Запорізькою Січчю. А чи насправді українська історія починається лише з Київської Русі? Чи насправді до приходу Рюриків на території нашої держави не було ніякої історії, та мабуть що ні, була історія і це історія могутнього і славетного народу, історію якого споганили і занапастили під свій лад і устрій з початку творці «Великой России», потім більшовики, а тепер прибічники «русского мира».

Зараз, нам українцям, мабуть як ніколи, намагаються вбити в наші голови, що України як-такої не існує, а українського народу з його мовою взагалі ніколи не існувало, що ми є якимось придатком «великого русского мира». Але помиляєтеся горе – історики і тому подібні запроданці «русского мира» - була, є і буде Україна зі своєю чарівною мовою, добрими та сильними духом українцями. Нашу історію хочуть знищити, а все значуще в нашій історії, присвоїти собі, так як князя Київського Володимира Великого. Але то все є маячня. Адже є багато історичних фактів існування України ще з давніх часів.

Автохтонність (від грецького αυτοχθων— місцевий, корінний, - термін, що має кілька близькоспоріднених значень пов'язаних з місцевим походженням) українського народу підтверджують археологічні розкопки, які свідчать, що ще в палеоліті територія нинішньої Київщини була заселена пращурами сучасних українців. Ще одним підтвердженням древності українського населення є дослідження Трипільської культури. Про Україну, як назву і державу говориться в Іпатіївському літописі (1187 рік) і це й список можна ще довго продовжувати.

- а ще Україна найбільша країна, територія якої повністю знаходиться в Європі;

- в м. Рахів Закарпатської області знаходиться географічний центр Європи;

- на території України зосереджено чверть чорнозему на Землі;

- в 1934 році в Парижі українська мова зайняла третє місце за критеріями – фонетика та лексика;

- автором першої в світі Конституції (1710 р.), є Пилип Орлик – український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького;

- у 1814 р. Петро Прокопович (український бджоляр, основоположник раціонального бджільництва, автор ряду видатних винаходів, які мали велике значення для розвитку світового бджільництва) винайшов рамковий вулик;

- у м. Львові у 1853 році працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Яном Зехом та Ігнатієм Лукасевичем винайдено першу гасову лампу;

- українським конструкторським бюро ім. Антонова розроблено літак АН-225 «Мрія», який має найбільшу в світі вантажопідйомність;

- Пабло Пікассо був у великому захопленні від робіт української художниці Катерини Білокур;

- Тараса Григоровича Шевченка знає й читає майже увесь Світ;

І такий список можна продовжувати і продовжувати. Але цим я не хочу сказати, що ми українці, є супер нація. Цим я хочу сказати, що Україна і українці, як і багато інших країн і народів Землі, мають свою історію, свою мову, свою культуру, яка бере свої початки з сивої давнини. А те, що українці є героїчною нацією показують сьогоднішні дні.

Історія України дуже складна в тому розумінні, що її весь час намагалися під-лаштувати під свої потреби, як не одні завойовники так інші, а справжню історію або приховували або взагалі знищували.

Слово о полку Ігоревім — пам’ятка літератури Київської Русі кінця XII ст. про похід Ігоря Святославовича в 1185 році на половців. Слово видане друком у Петербурзі в 1800 році графом Олексієм Мусін-Пушкіним, але відомо й те, що у 1812 році оригінал рукопису і багато друкованих примірників згоріло під час московської пожежі.
Слово о полку Ігоревім в 1791 році О. Мусін-Пушкін викупив у Йоіля архімандрита Спасо-Ярославського монастиря і це вже було не перше джерело, а перепис. Автор не відомий і до наших днів не встановлений, але в той же час автор (автори) добре орієнтувався в історії того часу, мав розуміння і орієнтувався в політичних моментах, знав духовно-культурну спадщину народу, а також розумівся у військовій справі.

«Повість минулих літ» (Повість врем’яних літ), на яку посилаються історики пишучи історію України також є лише копія. Час подій - 12 століття.
З перших рядків видно, що «Повість минулих літ» має слід церкви, а основний текст складається з легенд та билин.

І ці два твори визнані першоджерелами історії України. По ним писана майже вся історія України.

А ще є «Велесова книга», яка теж не збереглася в оригіналі, але вона не може бути справжньою і братися, як історичний артефакт. Причина не в тому, що не має оригіналу, а в тому, що вона багато в чому не відповідає Слово о полку Ігоревім та Повісті минулих літ. А саме головне те, що Велесова книга підтверджує наявність в наших пращурів ще задовго до християнства, як мови так і письма. Вона йде в повному розрізі з тими догмами, які нам насаджують не одне тисячоліття історики-найманці.
Автохтонність України


Настав той час, коли потрібно зважити всі за і проти і писати справжню історію України, адже нація, яка втрачає свою історію втрачає і майбутнє.

Історія є скарбницею наших діянь, свідком минулого, прикладом і повчанням для сьогодення, застереженням для майбутнього. Це так, але це так, коли історію пишуть історики і пишуть історію, а не замовлену історію під когось. Нам, починаючи з Петра І і по теперішній час, історію пишуть чомусь далеко не українці. А наших справжніх українських істориків (я не говорю про тих істориків, які пишуть, що Адам і Єва були українцями), а тих хто пише справжню історію чомусь не визнають. Чомусь не дуже хочуть визнавати Трипільську культуру, визнавати те, що задовго до Київської Русі на території сучасної України проживали великі племена, які були не дикарями, а розвиненою цивілізацією (звичайно по міркам того часу). Дивно виходить, що до приходу Рюрика по території бігали дикарі - одні ганялися за зайцям в степах, а інші жили в лісах. І тут прийшов Рюрик і враз створив могутню державу Київська Русь. То, або дикарі якісь були суперові, що за короткий час організувалися і створили державу, або все таки й до цього була держава, яку просто витерли з нашої історії.

Тому потрібно усвідомити, що перш за все творцями історії ми є самі і все, що ми робимо сьогодні завтра стає історією. І зараз Творець нам дав ще одну можливість піднятися на повний зріст і скинути з себе примару «старшего брата» з його «русским миром» і творити нашу нову історію, історію України, яка сягає своїм корінням в глибину віків. І щоб наша історія була справжньою потрібно просто бути чесними, визнавати свої помилки, радіти новим звершенням і саме головне не втратити тієї єдності народу України, яка є на даний час.

Слава Україні ! Слава тим, хто її боронить на східних рубежах! Слава тим, хто всім серцем і душею вболіває за Україну і своїми справами будує її майбутнє !
Автохтонність України

Magadar Адміністратор

Автор: Magadar

Комментарів поки немає, будь першим!